В процесі дослідження нами було встановлено, що:
Археологічні пам’ятки свідчать, що історія Криворіжжя починається в ІІІ
тисячолітті до нашої ери. В давні часи тут кочували кіммерійці, скіфи, сармати, печеніги, половці
та монголо-татари… В період Нового часу
народ України зазнавав різноманітних утисків від польської шляхти та
страждав від татарських набігів. Саме в ті часи сформувалася така соціальна
верства населення як козаки, котрі боронили неньку-Україну. Їх поселення –
зимівники при злитті річок Саксагань та Інгулець, датуються ХVІІ століттям.
Формально історія Кривого
Рогу, як міста, починається від дня заснування тут поштової станції у 1775
році. Поселення стрімко зростало. Його жителі займалися землеробством та
скотарством, ремеслами та промислами. З другої половини ХІХ ст. становище дещо
стабілізувалося і селище було перейменовано у містечко. Саме в цей час почалося
активне заселення району сучасної
Гданцівки, яка була названа в честь поміщика Гданцева , котрий володів
цими землями.
Швидкі темпи економічного розвитку та становлення міста в сучасній його
могутності не були можливі без появи відповідного каталізатора. Таким вагомим
чинником став початок промислової розробки Криворізького залізорудного басейну.
Наявність тут корисних копалин була відома ще з ХVІІ ст. завдячуючи дослідженням
таких вчених як академік Зуєв, Паллас, Гюльденштенд та багатьох інших
ентузіастів, але їх видобуток, через
потужний бюрократичний апарат почався значно пізніше.
Коли промисловий переворот в
західноєвропейських країнах був на завершальному етапі в Російській імперії він
тільки починав набирати оберти.
Лише з середини ХІХ ст.
пошук залізних руд тут значно посилився, одним з його ініціаторів був
славнозвісний російський підприємець А.Н.Поль, який викупив у пана Гданцева,
землі багаті на залізну руду. Однак брак коштів не давав Полю можливість
самостійно розвивати свій бізнес. Він був вимушений звернутися за допомогою до
іноземного капіталу.
Так у 1881 році в Парижі
було засноване акціонерне “Товариство Криворізьких залізних руд”. Але
транспортувати руду на Донецький завод
Юза було не рентабельно. Вирішенням цієї проблеми стало заснування місцевого
заводу. У вересні 1892 р. почав функціонувати Гданцівський чугуноливарний
завод.
Переходу Криворіжжя із аграрного до
індустріального сектору значно посприяла Селянська реформа 1861 року, яка привела
більшість селян до обезземелення. Тому пропозиція на ринку праці була значно
вищою за попит і на одне робоче місце претендувало одразу декілька осіб, що
значно здешевлювало робочу силу…
Функціонування заводу завжди потребує розгорнутої
інфраструктури, тому першочергово розпочалось налагодження транспортної системи
та будівельної галузі. Саме так виник Цегельний завод. Отже індустріалізація
виступила каталізатором процесу урбанізації, поступового включення цих
сільських районів під назвою Антонівка в систему міста.
В 1928 році
пророкуваваня товариша Леніна “Що НЕП це всерйоз і надовго, але не
назавжди” справдилися. На зміну НЕПу прийшов форсований курс сталінської
індустріалізації і перша п’ятирічка. Яскравим проявом цього курсу в історії
нашого району є реорганізація у 1931 році майстерень у завод гірничого
обладнання ”Комуніст”. Активно працював
і цегельний завод, який став називатися ”Червоний Жовтень”.
В 30-ті роки неподалік заводу були споруджені перші двоповерхівки.
Керівництво розуміло, що тепер це стратегічно важливий сектор. В 1931 році сюди
було передислоковано 41 стрілецьку дивізію. З ростом кількості населення
прийшла ідея побудувати тут школу. Так у 1938 році в селищі Цегельний з’явилася школа №29 на чолі з
директором Філіним Яковом Іллічем...
Комментариев нет:
Отправить комментарий